світіння

СВІТІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. світи́тися 1.

Концентрація газу в хвості комети дуже низька, проте його світіння помітне навіть на великих відстанях (з наук.-попул. літ.);

Сивоок і Гюргій, самі лишаючись невидимими, могли стежити за князевим обличчям, мали змогу постерегти, яке враження справляв на нього восковий храм з його тихим світінням (П. Загребельний);

– Буває, часом вночі світиться щось в долині. Сам бачив те світіння (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. світіння — світі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. світіння — див. спалах  Словник синонімів Вусика
3. світіння — -я, с. Стан за знач. світитися 1). Світіння моря — явище, що зумовлюється наявністю в поверхневих шарах води організмів, здатних до біолюмінесценції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. світіння — Світі́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. світіння — СВІТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. світи́тися 1. Газорозрядні лампи з холодним катодом.. самоіндуктуються. Це означає, що збуджений газ в них світиться, і в його світінні відбивається «праця» кожної «комірки» електронного пристрою (Наука.., 6, 1963, 28).  Словник української мови в 11 томах