сграфіто
СГРАФІ́ТО, невідм., с.
1. Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у певних місцях кольорового лицювального шару, яким спочатку була вкрита поверхня виробу.
Київський державний художній інститут почав виховувати кадри художників-монументалістів. Вони вивчають техніку мозаїки, фрески, сграфіто (з публіц. літ.);
// Спосіб декоративного оздоблення стін продряпуванням шарів штукатурки.
2. Художній твір, виконаний таким способом.
Красиве кольорове сграфіто зробили художники .. в актовому залі школи (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)