сграфіто
СГРАФІ́ТО, невідм., с.
1. Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у певних місцях кольорового лицювального шару, яким спочатку була вкрита поверхня виробу.
Київський державний художній інститут почав виховувати кадри художників-монументалістів. Вони вивчають техніку мозаїки, фрески, сграфіто (Мист., 4, 1966, 3);
// Спосіб декоративного оздоблення стін продряпуванням шарів штукатурки.
2. Художній твір, виконаний таким способом.
Красиве кольорове сграфіто зробили художники.. в актовому залі школи (Веч. Київ, 3.ІІІ 1967, 2).
Словник української мови (СУМ-11)