секста
СЕ́КСТА, и, ж., муз.
Шостий ступінь у діатонічній гамі.
Доволі часто подибуємо в лемківських піснях мелодії, засновані на середньовічних церковних ладах або на відрізках із тих ладів, наприклад, на сексті церковного дорійського ладу (з наук. літ.);
// Інтервал від будь-якої даної ноти до шостої цієї гами.
Мелодійна лінія думи переважно спадного характеру; вгору вона йде скоками, що сягають до інтервалу квінти, сексти й навіть септими (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)