селедець
СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко.
Те саме, що оселе́дець.
– То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко.
Те саме, що оселе́дець.
– То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)