селедець
селе́дець (оселе́дець) 1. кул. оселедець (ст)
◊ ву́дитися як оселе́дці → вудитися
◊ на́пханий як <�мов> бочка оселе́дцями = сти́снені як <�мов> оселе́дці в бочці (ср, ст): Трамвай був напханий як бочка оселедцями (Тарнавський З.)
◊ свя́то оселе́дця → свято
◊ сти́снений як <�мов> оселе́дець в бо́чці який перебуває у неймовірній тисняві, у натовпі (ср, ст)
◊ сти́снені як <�мов> оселе́дці в бо́чці переповнений; напхом напханий (Франко)||напханий як <�мов> бочка оселедцями
2. ірон. галстук (ср, ст)|| = гальсбіндель
Лексикон львівський: поважно і на жарт