селедець
селе́дець (оселе́дець) 1. кул. оселедець (ст)
◊ ву́дитися як оселе́дці → вудитися
◊ на́пханий як <�мов> бочка оселе́дцями = сти́снені як <�мов> оселе́дці в бочці (ср, ст): Трамвай був напханий як бочка оселедцями (Тарнавський З.)
◊ свя́то оселе́дця → свято
◊ сти́снений як <�мов> оселе́дець в бо́чці який перебуває у неймовірній тисняві, у натовпі (ср, ст)
◊ сти́снені як <�мов> оселе́дці в бо́чці переповнений; напхом напханий (Франко)||напханий як <�мов> бочка оселедцями
2. ірон. галстук (ср, ст)|| = гальсбіндель
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- селедець — селе́дець іменник чоловічого роду, істота оселедець розм., рідко Орфографічний словник української мови
- селедець — -дця, ч., розм., рідко. Те саме, що оселедець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- селедець — СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко. Те саме, що оселе́дець. – То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- селедець — Селе́дець = оселе́дець, -ле́дця Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- селедець — СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко. Те саме, що оселе́дець. — То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Л. Укр., III, 1952, 643). Як (мов і т. ін.) селе́дців [у бо́чці] — те саме, що Як (мов і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- селедець — Селедець, -дця м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172. Словник української мови Грінченка