селезінка
СЕЛЕЗІ́НКА, и, ж., анат.
Кровотворний орган людини і хребетних тварин, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції; міститься в черевній порожнині.
Спленін – гормон селезінки, посилює знешкоджувальну функцію організму і тим самим допомагає при лікуванні хворих на токсикоз вагітності і променеву хворобу (з наук.-попул. літ.);
Коні цокотіли копитами по льоду, .. ганяли по дворищу, кевкали селезінкою (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)