селезінка

селезі́нка

-и, ж., анат.

Кровотворний орган хребетних тварин і людини, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції.

Блукаюча селезінка — селезінка, яка надмірно зміщується внаслідок слабкості зв'язкового апарату, вродженої відсутності брижі шлунка.

Значення в інших словниках

1. селезінка — селезі́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. селезінка — (анатом.) коса, сележінь  Словник чужослів Павло Штепа
3. селезінка — СЕЛЕЗІ́НКА, и, ж., анат. Кровотворний орган людини і хребетних тварин, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції; міститься в черевній порожнині.  Словник української мови у 20 томах
4. селезінка — Орган хребетних, що належить до судинної системи; в людини міститься під діафрагмою, зліва по ходу десятого ребра; кумулює кров, місце розпаду кров'яних тілець, переважно еритроцитів; виробляє лімфоцити, моноцити, антитіла.  Універсальний словник-енциклопедія
5. селезінка — СЕЛЕЗІ́НКА, КОСА́ діал.  Словник синонімів української мови
6. селезінка — Селезі́нка, -нки, -нці; -зі́нки, -зі́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. селезінка — СЕЛЕЗІ́НКА, и, ж., анат. Кровотворний орган хребетних тварин і людини, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції; міститься в черевній порожнині.  Словник української мови в 11 томах