селюча

СЕЛЮЧА́, а́ти, с., розм.

Селянська дитина.

В коридорах та по класах .. метушаться школярі. Найбільш – повновиденькі, свіжі, як яблука, чепурненькі селючата з привітними очима та з м'якою степовою мовою (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. селюча — селюча́ іменник середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. селюча — -ати, с., розм. Селянська дитина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. селюча — СЕЛЮЧА́, а́ти, с., розм. Селянська дитина. В коридорах та по класах ..метушаться школярі. Найбільш — повновиденькі, свіжі, як яблука, чепурненькі селючата з привітними очима та з м’якою степовою мовою (Вас., І, 1959, 313).  Словник української мови в 11 томах