селюча
СЕЛЮЧА́, а́ти, с., розм. Селянська дитина.
В коридорах та по класах ..метушаться школярі. Найбільш — повновиденькі, свіжі, як яблука, чепурненькі селючата з привітними очима та з м’якою степовою мовою (Вас., І, 1959, 313).
Словник української мови (СУМ-11)