1. Словник української мови в 11 томах

селюча

СЕЛЮЧА́, а́ти, с., розм. Селянська дитина.

В коридорах та по класах ..метушаться школярі. Найбільш — повновиденькі, свіжі, як яблука, чепурненькі селючата з привітними очима та з м’якою степовою мовою (Вас., І, 1959, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селюча — селюча́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. селюча — -ати, с., розм. Селянська дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селюча — СЕЛЮЧА́, а́ти, с., розм. Селянська дитина. В коридорах та по класах .. метушаться школярі. Найбільш – повновиденькі, свіжі, як яблука, чепурненькі селючата з привітними очима та з м'якою степовою мовою (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах