1. Словник української мови в 11 томах

селюцький

СЕЛЮ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до селю́к;

// Власт. селюкові.

Була в ньому сила, але і в ній було щось селюцьке, важке, неотесане (Гончар, Людина.., 1960, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селюцький — селю́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. селюцький — -а, -е, розм. Прикм. до селюк. || Власт. селюкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селюцький — СЕЛЮ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до селю́к; // Власт. селюкові. Була в ньому сила, але і в ній було щось селюцьке, важке, неотесане (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах