селюцтво

СЕЛЮ́ЦТВО, а, с., розм. Властивість за знач. селю́цький.

Війна була для мене великою школою.. Тут я й змужніла у воєнних димах та в походах, тут я й позбулась начисто свого селюцтва — ну, тієї мужицької неповороткості, несміливості, пасивності й недотепності (Козл., Сонце.., 1957, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селюцтво — СЕЛЮ́ЦТВО, а, с., розм. Властивість за знач. селю́цький. Війна була для мене великою школою .. Тут я й змужніла у воєнних димах та в походах, тут я й позбулась начисто свого селюцтва – ну, тієї мужицької неповороткості, несміливості, пасивності й недотепності (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  2. селюцтво — селю́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. селюцтво — -а, с., розм. Властивість за знач. селюцький. Великий тлумачний словник сучасної мови