селюцтво
селю́цтво
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- селюцтво — -а, с., розм. Властивість за знач. селюцький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- селюцтво — СЕЛЮ́ЦТВО, а, с., розм. Властивість за знач. селю́цький. Війна була для мене великою школою .. Тут я й змужніла у воєнних димах та в походах, тут я й позбулась начисто свого селюцтва – ну, тієї мужицької неповороткості, несміливості, пасивності й недотепності (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
- селюцтво — СЕЛЮ́ЦТВО, а, с., розм. Властивість за знач. селю́цький. Війна була для мене великою школою.. Тут я й змужніла у воєнних димах та в походах, тут я й позбулась начисто свого селюцтва — ну, тієї мужицької неповороткості, несміливості, пасивності й недотепності (Козл., Сонце.., 1957, 20). Словник української мови в 11 томах