1. Орфографічний словник української мови

селюх

селю́х

іменник чоловічого роду, істота

селюк

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селюх — див. селянин Словник синонімів Вусика
  2. селюх — -а, ч., діал. Селюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селюх — СЕЛЮ́Х, а́, ч., діал. Селюк. Він був тип міського хлопця, повна супротилежність того несмілого та боязливого селюха, яким був я (І. Франко); Я з тим і не таюся, що я простий селюх (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. селюх — СЕЛЮ́Х, а́, ч., діал. Селюк. Він був тип міського хлопця, повна супротилежність того несмілого та боязливого селюха, яким був я (Фр., IV, 1950, 207); Я з тим і не таюся, що я простий селюх (Март., Тв., 1954, 213). Словник української мови в 11 томах