сепія
СЕ́ПІЯ, ї, ж.
1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця.
2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря.
Лідія Андріївна подарувала йому кілька рисувальних олівців, плиточку сепії та альбом ватмана (З. Тулуб);
В десятому томі публікуються мистецькі твори Шевченка останнього періоду творчості. В основному ці твори виконані олівцем, сепією, тушшю (з наук.-попул. літ.).
3. Малюнок, виконаний такою фарбою.
На засланні Шевченко намалював ряд прекрасних сепій і акварелей на теми з життя та побуту казахського народу (з наук.-попул. літ.).
4. Фотографія коричневого тону.
Словник української мови (СУМ-20)