сепія
СЕ́ПІЯ, ї, ж.
1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця.
2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря.
Лідія Андріївна подарувала йому кілька рисувальних олівців, плиточку сепії та альбом ватмана (Тулуб, В степу.., 1964, 173);
В десятому томі публікуються мистецькі твори Шевченка останнього періоду творчості. В основному ці твори виконані олівцем, сепією, тушшю (Рад. літ-во, 2, 1964, 155).
3. Малюнок, виконаний такою фарбою.
На засланні Шевченко намалював ряд прекрасних сепій і акварелей на теми з життя та побуту казахського народу (Наука.., 3, 1961, 20).
4. Фотографія коричневого тону.
Словник української мови (СУМ-11)