сепія

СЕ́ПІЯ, ї, ж.

1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця.

2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря.

Лідія Андріївна подарувала йому кілька рисувальних олівців, плиточку сепії та альбом ватмана (Тулуб, В степу.., 1964, 173);

В десятому томі публікуються мистецькі твори Шевченка останнього періоду творчості. В основному ці твори виконані олівцем, сепією, тушшю (Рад. літ-во, 2, 1964, 155).

3. Малюнок, виконаний такою фарбою.

На засланні Шевченко намалював ряд прекрасних сепій і акварелей на теми з життя та побуту казахського народу (Наука.., 3, 1961, 20).

4. Фотографія коричневого тону.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепія — се́пія 1 іменник жіночого роду, істота молюск се́пія 2 іменник жіночого роду фарба се́пія 3 іменник жіночого роду малюнок Орфографічний словник української мови
  2. сепія — Се́пія, -пії, -пією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. сепія — СЕ́ПІЯ, ї, ж. 1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. Словник української мови у 20 томах
  4. сепія — -ї, ж. 1》 Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2》 Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. 3》 Малюнок, виконаний такою фарбою. 4》 Фотографія коричневого тону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сепія — се́пія (грец. σηπία – каракатиця) 1. Рід морських молюсків. 2. Фарба для малювання сіро-брунатного кольору. 3. Назва малюнка, виконаного цією фарбою. Словник іншомовних слів Мельничука