сепія
се́пія
(грец. σηπία – каракатиця)
1. Рід морських молюсків.
2. Фарба для малювання сіро-брунатного кольору.
3. Назва малюнка, виконаного цією фарбою.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сепія — се́пія 1 іменник жіночого роду, істота молюск се́пія 2 іменник жіночого роду фарба се́пія 3 іменник жіночого роду малюнок Орфографічний словник української мови
- сепія — -ї, ж. 1》 Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2》 Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. 3》 Малюнок, виконаний такою фарбою. 4》 Фотографія коричневого тону. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сепія — СЕ́ПІЯ, ї, ж. 1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. Словник української мови у 20 томах
- сепія — Се́пія, -пії, -пією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сепія — СЕ́ПІЯ, ї, ж. 1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. Словник української мови в 11 томах