сепія

се́пія

(грец. σηπία – каракатиця)

1. Рід морських молюсків.

2. Фарба для малювання сіро-брунатного кольору.

3. Назва малюнка, виконаного цією фарбою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепія — се́пія 1 іменник жіночого роду, істота молюск се́пія 2 іменник жіночого роду фарба се́пія 3 іменник жіночого роду малюнок Орфографічний словник української мови
  2. сепія — -ї, ж. 1》 Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2》 Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. 3》 Малюнок, виконаний такою фарбою. 4》 Фотографія коричневого тону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сепія — СЕ́ПІЯ, ї, ж. 1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. Словник української мови у 20 томах
  4. сепія — Се́пія, -пії, -пією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сепія — СЕ́ПІЯ, ї, ж. 1. Морський головоногий молюск, у тілі якого виробляється коричневий барвник; каракатиця. 2. Натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря. Словник української мови в 11 томах