сераль
СЕРА́ЛЬ, ю, ч.
У країнах Сходу – палац і його внутрішні покої.
Султанський сераль;
// Жіноча половина у палаці, будинку; гарем.;
// у знач. збірн. Жінки багатого мусульманина.
Шукала [Кайтмаза] очима Гасана, царгородського євнуха, який щоосені приїздив до Каффи поповнювати падишахів сераль (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)