сераскир
СЕРАСКИ́Р, а, ч.
У стародавній Туреччині – головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) – військовий міністр.
Словник української мови (СУМ-20)СЕРАСКИ́Р, а, ч.
У стародавній Туреччині – головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) – військовий міністр.
Словник української мови (СУМ-20)