Орфографічний словник української мови

сераскир

сераски́р

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сераскир — -а, ч. У давній Туреччині – головнокомандувач; згодом (у султанській Туреччині) – військовий міністр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сераскир — Міністер військовий турецький  Словник чужослів Павло Штепа
  3. сераскир — СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині – головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) – військовий міністр.  Словник української мови у 20 томах
  4. сераскир — сераски́р (тур. serasker, з перс.) в Османській Туреччині в 16 – 18 ст. головнокомандуючий військами, з 19 ст. – військовий міністр. Титул С. скасовано на початку 20 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сераскир — СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині — головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) — військовий міністр.  Словник української мови в 11 томах