сераскир —
сераски́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
сераскир —
-а, ч. У давній Туреччині – головнокомандувач; згодом (у султанській Туреччині) – військовий міністр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сераскир —
СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині – головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) – військовий міністр.
Словник української мови у 20 томах
сераскир —
сераски́р (тур. serasker, з перс.) в Османській Туреччині в 16 – 18 ст. головнокомандуючий військами, з 19 ст. – військовий міністр. Титул С. скасовано на початку 20 ст.
Словник іншомовних слів Мельничука
сераскир —
СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині — головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) — військовий міністр.
Словник української мови в 11 томах