сераскир

сераски́р

-а, ч.

У давній Туреччині – головнокомандувач; згодом (у султанській Туреччині) – військовий міністр.

Значення в інших словниках

1. сераскир — сераски́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сераскир — Міністер військовий турецький  Словник чужослів Павло Штепа
3. сераскир — СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині – головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) – військовий міністр.  Словник української мови у 20 томах
4. сераскир — сераски́р (тур. serasker, з перс.) в Османській Туреччині в 16 – 18 ст. головнокомандуючий військами, з 19 ст. – військовий міністр. Титул С. скасовано на початку 20 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. сераскир — СЕРАСКИ́Р, а, ч. У стародавній Туреччині — головнокомандувач; пізніше (в султанській Туреччині) — військовий міністр.  Словник української мови в 11 томах