сердешненький
СЕРДЕ́ШНЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до серде́шний.
[Настуся:] Сердешненький! Книжечки складає У торбину і бриль бере (Т. Шевченко);
Вові стало навіть шкода дівчини: “Сердешненька”, – думалось йому (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)