сердитенько
СЕРДИ́ТЕНЬКО.
Присл. до серди́тенький.
Вона й не лаятиметься і ні слова й не скаже, а тільки подивиться .. буцім і жалібно, і сердитенько (Г. Квітка-Основ'яненко);
Мовила [Марина] сердитенько: – Сказала – не хочу [танцювати], все! (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)