серебро
СЕРЕБРО́, а́, с., заст.
Срібло.
За богами – панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані – Пикаті, пузаті!.. (Т. Шевченко);
Тут [на базарі] багато чудових речей, кованого серебра, шовків (М. Коцюбинський);
Їдять вони [пани] з серебра, п'ють з хрусталю, а частують з золота (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)