серпок
СЕРПО́К, пка́, ч.
Зменш.-пестл. до серп.
Дощик іде, накрапує, А я, молодая, поза городом пшениченьку жну .. Милий йде, хвалить мене, Узяв серпок да нажав снопок (з народної пісні);
Тонесенький серпок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)