сидітися
СИДІ́ТИСЯ, ди́ться, недок., безос., частіше із запереч. не.
Мати можливість або бажання сидіти.
[Василь:] Ще не зовсім стемніло, а мені вже й не сидиться у подвір'ї (М. Кропивницький);
Ні Маркові, ні Ясі не сиділося (М. Трублаїні);
// Сидіти в якийсь спосіб.
– Як же сидиться тобі тут, товаришок? – розпитував Петро, сідаючи поруч з пацанком (С. Васильченко);
– Хоч вовни тюк .. дідові дайте, щоб м'якше в дорозі сиділось! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)