силка
СИ́ЛКА, и, ж.
Пестл. до си́ла 1.
Ой дав мене батько та з багатого дому, Виробила силку, та не знаю за кого? (з народної пісні);
Ухопив Марусяк Андрія, здавив полонинською силкою коханою і, піднявши догори, вдарив об землю (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)