силка
СИ́ЛКА, и, ж.
Пестл. до си́ла 1.
Ой дав мене батько та з багатого дому, Виробила силку, та не знаю за кого? (з народної пісні);
Ухопив Марусяк Андрія, здавив полонинською силкою коханою і, піднявши догори, вдарив об землю (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- силка — -и, ж. Пестл. до сила 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- силка — СИ́ЛКА, и, ж. Пестл. до си́ла 1. Ой дав мене батько та з багатого дому, Виробила силку, та не знаю за кого? (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 41); Ухопив Марусяк Андрія, здавив полонинською силкою коханою і, піднявши догори, вдарив об землю (Хотк. Словник української мови в 11 томах