силища
СИЛИ́ЩА, і, ж.
Збільш. до си́ла 1, 12.
[Юрко:] Ах ти, Антею мій, Антею! І як воно міститься в тобі? [Микита:] Що? [Юрко:] Така силища і така неміч! (Я. Мамонтов);
– Розгулявся наш старий [Дніпро]! Свою силищу таки показав (Г. Коцюба);
Видати, хоч і вояки, а отаку силищу народу побачивши, та й трохи того... (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me