силоміць

СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм.

Проти волі, насильно.

Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б. Грінченко);

Дівчатками були ще – Змій одружився з нами силоміццю (А. Кримський);

І хотіла б устати [Настя], та якась ласкава потайна рука силоміць очі закриває, надавлює чимсь (С. Васильченко);

Багато людей було тієї думки, що опікуни Ладики силоміць випхнули Олену за богослова Річинського (Ірина Вільде);

* Образно. – Сонце так гарно присушило, і з землі силоміць зелень витягає (О. Кобилянська);

// Із зусиллям, примушуючи себе.

Нартал проривається коротким риданням, але зараз гамує його в собі силоміць (Леся Українка);

Довго ламав свою круту вперту натуру. Почувалося, що й зараз говорить він силоміць, вимучує з себе слова (В. Минко);

Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. силоміць — Насильно, силою, примусом.  Словник синонімів Полюги
2. силоміць — силомі́ць прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
3. силоміць — присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, примушуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Нечуй-Левицький); Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б.  Літературне слововживання
4. силоміць — пр., силою, живосилом, силопихом, проти волі, примусом, ґвалтом, примусово, п. волоком; п! НАКИДОМ.  Словник синонімів Караванського
5. силоміць — I велінням, волею, добровільно-примусово (ірон.), живопихом, живосилом, живосилою, насильно, натиском, під'яремно, примусово, примусово-добровільно (ірон.  Словник синонімів Вусика
6. силоміць — [сиелоум’іц'] присл.  Орфоепічний словник української мови
7. силоміць — рідше силоміццю, присл., розм. Проти волі, насильно. || Із зусиллям, примушуючи себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. силоміць — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.  Словник синонімів української мови
9. силоміць — СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм. Проти волі, насильно. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Гр., Без хліба, 1958, 31); Дівчатками були ще — Змій одружився з нами силоміццю (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах