силоміць —
присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, примушуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Нечуй-Левицький); Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б.
Літературне слововживання
силоміць —
пр., силою, живосилом, силопихом, проти волі, примусом, ґвалтом, примусово, п. волоком; п! НАКИДОМ.
Словник синонімів Караванського
силоміць —
[сиелоум’іц'] присл.
Орфоепічний словник української мови
силоміць —
рідше силоміццю, присл., розм. Проти волі, насильно. || Із зусиллям, примушуючи себе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
силоміць —
СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм. Проти волі, насильно. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б. Грінченко); Дівчатками були ще – Змій одружився з нами силоміццю (А.
Словник української мови у 20 томах
силоміць —
НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.
Словник синонімів української мови
силоміць —
СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм. Проти волі, насильно. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Гр., Без хліба, 1958, 31); Дівчатками були ще — Змій одружився з нами силоміццю (Крим., Вибр.
Словник української мови в 11 томах