симпатичний
СИМПАТИ́ЧНИЙ¹, а, е.
1. Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); протилежне антипатичний.
Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені (М. Коцюбинський);
Ми .. довгенько й дуже любо та мило прощалися з хазяями, де зупинилися, бо дуже вони були симпатичні люди (Остап Вишня).
2. розм. Приємний, милий, привабливий.
Багаті акорди, симпатичні арії розворушили її артистичну вдачу (І. Нечуй-Левицький);
Сходами підіймається Макс. Це квітучий, добре збудований юнак з .. розумним, симпатичним обличчям (І. Кочерга);
– Особливо симпатичні взаємини встановились у мене з простим народом (Д. Бедзик).
СИМПАТИ́ЧНИЙ², а, е, фізл.
Який стосується відділу вегетативної нервової системи.
У статевозрілих самок [щурів] було проведено двобічне видалення .. симпатичних стовбурів у попереково-крижовому відділі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)