симпатично

СИМПАТИ́ЧНО.

Присл. до симпати́чний¹.

Вся його постать, цілий обвід повного, круглуватого лиця, м'які повні губи, ласкавий погляд великих очей, тихий, симпатично м'який голос, – все те виявляло одразу його м'яку вдачу, ласкавість душі (І. Нечуй-Левицький);

Маленький, кругловидий, симпатично кирпатий боєць .. зачервонівся до вух (О. Гончар);

// у знач. пред.

В Косові комусь не дуже сподобалось, а в Яворові дуже, якось там дуже симпатично і мило (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. симпатично — симпати́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. симпатично — Присл. до симпатичний I. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. симпатично — СИМПАТИ́ЧНО. Присл. до симпати́чний¹ Вся його постать, цілий обвід повного, круглуватого лиця, м’які повні губи, ласкавий погляд великих очей, тихий, симпатично м’який голос,— все те виявляло одразу його м’яку вдачу, ласкавість душі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах