симпатичність
СИМПАТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. симпати́чний¹.
В його синіх ясних очах світилась душа добра, а на білому гарному лиці була розлита така симпатичність, що проти волі притягувала до його душу кожного (І. Нечуй-Левицький);
– Хто ж там у вас є? – спитав я молоду дівчину, що тішилась через свою симпатичність і невинність навіть у моєї критично успособленої матері незвичайною прихильністю (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)