синкретично
СИНКРЕТИ́ЧНО. книжн.
Присл. до синкрети́чний.
Великий вплив на поета [М. Заболоцького] мала пантеїстична творчість Г. Сковороди, що синкретично поєднувала в собі філософію і поезію (із журн.);
Спеціальної флексії для вираження категорії роду [іменника] немає, одне і те ж закінчення синкретично виражає граматичні категорії роду, числа й відмінка (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)