синкретично
СИНКРЕТИ́ЧНО, книжн. Присл. до синкрети́чний.
Великий вплив на поета [М. Заболоцького] мала пантеїстична творчість Г. Сковороди, що синкретично поєднувала в собі філософію і поезію (Рад. літ-во, 5, 1971, 87);
Спеціальної флексії для вираження категорії роду [іменника] немає, одне і те ж закінчення синкретично виражає граматичні категорії роду, числа й відмінка (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 51).
Словник української мови (СУМ-11)