синкретичний
СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.
В шуканнях нової форми балетмейстери звертались до традицій національного музично-драматичного театру, синкретичного за своєю природою (Мист., 2, 1963, 15);
Синкретична вистава поєднує в собі окремі елементи театрального мистецтва: спів, танок, драматичне мистецтво (Минуле укр. театру, 1953, 31).
Словник української мови (СУМ-11)