синкретичний —
синкрети́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
синкретичний —
-а, -е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
синкретичний —
СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.
Словник української мови у 20 томах
синкретичний —
Синкрети́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
синкретичний —
СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.
Словник української мови в 11 томах