синкретичний

СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн.

Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.

В шуканнях нової форми балетмейстери звертались до традицій національного музично-драматичного театру, синкретичного за своєю природою (із журн.);

Синкретична вистава поєднує в собі окремі елементи театрального мистецтва: спів, танок, драматичне мистецтво (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. синкретичний — синкрети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. синкретичний — -а, -е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синкретичний — Поєднувальний, сполучливий  Словник чужослів Павло Штепа
4. синкретичний — Синкрети́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. синкретичний — СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.  Словник української мови в 11 томах