Великий тлумачний словник сучасної мови

синкретичний

синкрети́чний

-а, -е, книжн.

Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. синкретичний — синкрети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. синкретичний — Поєднувальний, сполучливий  Словник чужослів Павло Штепа
  3. синкретичний — СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.  Словник української мови у 20 томах
  4. синкретичний — Синкрети́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синкретичний — СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.  Словник української мови в 11 томах