синтагматика

СИНТАГМА́ТИКА, и, ж., лінгв.

1. Один із аспектів вивчення системи мови, що полягає в аналізі синтагматичних відношень між послідовно розташованими в тексті, мовному потоці одиницями; протиставляється парадигматиці.

Синтагматика, що полягає у вивченні лінійного, безпосереднього представлення мовних одиниць, протиставляється їх асоціативному групуванню, тобто парадигматиці (з наук. літ.).

2. Учення про членування мови на синтагми.

Значення в інших словниках

1. синтагматика — синтагма́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. синтагматика — -и, ж., лінгв. 1》 Учення про членування мови на синтагми. 2》 Учення про словосполучення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синтагматика — СИНТАГМА́ТИКА, и, ж., лінгв. 1. Учення про членування мови на синтагми. 2. Учення про словосполучення.  Словник української мови в 11 томах