синтоміцин

СИНТОМІЦИ́Н, у, ч.

Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань.

При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (із журн.);

Одержання синтоміцину розв'язало проблему лікування черевного тифу, при якому раніш не було дійових засобів лікування (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. синтоміцин — синтоміци́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. синтоміцин — -у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синтоміцин — СИНТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (Мікр.  Словник української мови в 11 томах