синтоміцин

СИНТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань.

При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 21);

Одержання синтоміцину розв’язало проблему лікування черевного тифу, при якому раніш не було дійових засобів лікування (Наука.., 2, 1955, 13).

Значення в інших словниках

1. синтоміцин — синтоміци́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. синтоміцин — -у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синтоміцин — СИНТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (із журн.  Словник української мови у 20 томах