сирицевий
СИРИ́ЦЕВИЙ, а, е.
Прикм. до сири́ця;
// Зробл. із сириці.
Лагодити було що: чабанські сирицеві постоли, натягнуті ще з весни, позасихали, позашкарублювались на ногах так, що їх неможливо було зняти, – доводилось розрізувати ножами (О. Гончар);
Товсті шкарубкі пальці, що ледве виглядали з подертого рукава свитини, спроквола сіпнули доточені мотуззям сирицеві віжки (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)