сириця

СИРИ́ЦЯ, і, ж.

Недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною.

Отець Ісакій, хоч був і дерзкий на вдачу, але вхопив чоботи, і як почув дух юхти та сириці, .. то й не встояв (І. Нечуй-Левицький);

– Нн-о-о! – гукнув [Григор] голосно і смикнув за віжки з сириці (Є. Гуцало);

// Сирицевий ремінь.

Везуть пани Павлюка Селом Боровицею Ще й скрутили йому рученьки Назад сирицею (з думи);

Пов'яжу я той льон сирою сирицею, Накажу я до свого милого рідною сестрицею (П. Чубинський);

Князь Ярема стояв біля вікна, глибоко замислившись, коли до княжої світлиці ввели Богуна, міцно зв'язаного сирицею (Я. Качура).

Значення в інших словниках

1. сириця — сири́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сириця — див. сирий  Словник синонімів Вусика
3. сириця — -і, ж. Недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною. || Сирицевий ремінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сириця — ШКІ́РА (зовнішній покрив, знятий з тіла убитої тварини; матеріал, одержаний з цього покриву шляхом обробки), ШКУ́РА, СКІ́РА діал.; РЕ́МІНЬ (оброблена шкіра, шевський товар); СИРИ́ЦЯ, СКОРА заст., ЛИ́МАРЩИНА заст. (вичинена).  Словник синонімів української мови
5. сириця — СИРИ́ЦЯ, і, ж. Недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною. Отець Ісакій, хоч був і дерзкий на вдачу, але вхопив чоботи, і як почув дух юхти та сириці, ..  Словник української мови в 11 томах