сирицевий
СИРИ́ЦЕВИЙ, а, е. Прикм. до сири́ця;
// Зробл. із сириці.
Лагодити було що: чабанські сирицеві постоли, натягнуті ще з весни, позасихали, позашкарублювались на ногах так, що їх неможливо було зняти,— доводилось розрізувати ножами (Гончар, II, 1959, 103);
Товсті шкарубкі пальці, що ледве виглядали з подертого рукава свитини, спроквола сіпнули доточені мотуззям сирицеві віжки (М. Ол., Чуєш.., 1959, 62).
Словник української мови (СУМ-11)